Станіслав Лем (1921 - 2006) - відомий польський письменник-фантаст. Його твори перекладено на 41 мову, а сумарний наклад його книжок перевищує 27 мільйонів примірників.

Станіслав Лем народився 12 вересня 1921 р. у Львові (тоді входив до складу Польщі) в родині лікаря-отоларинголога. У 1939 році вступив до Львівського медичного інституту (нині Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького), але був змушений перервати навчання у 1941 році через німецьку окупацію. У 1946 р. Лема було репатрийовано до Кракова, де він продовжив навчання у Ягеллонському університеті. Перші оповідання почав писати задля підробітку. Перші його твори було опубліковано 1946 року; в 1948 пише роман "Шпиталь перетворення". Книжка "Астронавти", що вийшла у 1951 принесла Лемові першу популярність, і поступово захоплення літературою перетворилося на професію. У 1973 р. письменника було нагороджено почесним членством американської організаціїї письменників-фантастів SFWA, але у 1976 р його було виключено за критику американської науково-фантастичної літератури. У 1977 році Станіслав Лем став почесним мешканцем Кракова. У 1981 Лем отримав почесну вчену ступінь Вроцлавського Технологічного університету, пізніше - Опольського університету, Львівського університету, Ягелонського університету. Помер письменник 27 березня 2006 року в Кракові після тривалої хвороби серця.

Станіслав Лем зробив значний внесок у розвиток жанру наукової фантастики; він, безперечно, є одним з найвідоміших та найпопулярніших письменників-фантастів XX століття. Його твори часто торкалися таких тем, як неможливівть спілкування людства з неземними цивілізаціями, технічне майбутнє земної цивілізації, проблеми існування людини у світі, де нічого робити через технічний розвиток. Багато його творів сповнені інтелектуального гумору, тонкої гри слів та різноманітних алюзій. Станіслав Лем є лауреатом багатьох національних та світових премій, зокрема Державної премії ПНР (1976), Державної премії Австрії (1986), премії Франца Кафки, а також є кавалером Ордену Блакитного Орла (1996).